На іконах цей святий зображується красивим юнаком у військовому вбранні та зі списом у руках, бо зазнав мученицької смерті за Христа, будучи зовсім молодим. Він був сином благородних і побожних батьків та походив з міста Солуня (сучасні Салоніки, Греція), де його батько служив воєводою. Коли Димитрій досяг повноліття, батьки його відійшли у вічність, а Димитрія імператор Максиміліан призначив правителем Солунської землі, наказавши винищити християн. Натомість юнак став викорінювати язичницькі звичаї, навертаючи місцевих жителів у віру Христову.
Імператор розгнівався й наказав ув’язнити юнака. Димитрій встиг роздати все своє майно бідним і нужденним та смиренно прийняв покарання, не відступивши від своїх переконань, безстрашно виступивши перед царем та засудивши язичницьке багатобожжя.
Розважаючись гладіаторськими боями, імператор Максиміліан втратив свого улюбленого бійця Лія і дуже розсердився через це. А переміг його юнак-християнин на ім’я Нестор, який Димитрія мав за духовного наставника. Коли про це дізнався імператор, замість нагороди за перемогу велів стратити юнака, а Димитрія наказав проткнути списами. Так у 306 році великомученик відійшов до Господа.
Його тіло викинули на поживу диким звірам, але християни благоговійно поховали його. На тому місці звершувались численні чудеса та зцілення. Згодом над гробницею святого спорудили невеликий храм. Святий Димитрій став заступником рідного Солуня і не раз захищав його від набігів ворогів, від голоду, допомагав полоненим і подорожнім повернутися у місто живими. Його нетлінні мощі виточували чудодійне й запашне миро, про що свідчили численні сучасники. Через це святого великомученика Димитрія Солунського ще називають Мироточивим.
Молитва до святого великомученика Димитрія Солунського
Святий і славний великомученику Христовий Димитрію, скорий помічнику та щирий заступнику всіх, хто з вірою вдається до тебе! Сміливо перебуваючи перед Небесним Царем, виблагай у Нього прощення гріхів наших і щоб визволитися нам від всезгубної пошесті, землетрусу, потопу, вогню, меча та вічного покарання. Моли благість Його, щоб Він змилосердився над містом цим, обителлю цією та всякою країною християнською. Виблагай у Царя Царюючих перемогу над ворогами, а всій країні нашій мир, спокій, непохитність у вірі та успіх у благочесті. А нам, що шануємо чесну пам’ять твою, виблагай благодатне зміцнення на благі справи. Щоб угодне Владиці нашому Христу Богу тут чинячи, ми, молитвами твоїми, сподобилися унаслідувати Царство Небесне для вічного прославлення Його з Отцем і Святим Духом. Амінь.
15 березня Церква відзначає пам’ять свт. Іова (Борецького), митр. Київького і всієї Руси (1603).
Святитель Іов (в миру – Іван Матвійович Борецький) народився в родині українського шляхтича у с. Бірча на Львівщині. Рік і дату його народження важко встановити, нічого не відомо і про його дитинство. Напевно батьки дали Іванові непогану початкову освіту, а вже потім направили на навчання спочатку до Львівської братської школи, а потім і до Острозької академії. Тут Іван Борецький мав змогу познайомитися з видатними вченими-богословами та отримати від них добрі настанови у вірі православній та корисних науках. Майбутній святитель Київської кафедри з великою пошаною ставився до благовірного князя Костянтина Острозького – фундатора академії.
читати ціле